Іван Мазепа
10.09.2012, 11:08
Іван Степанович Мазепа - один із найвидатніших українських гетьманів, який найдовше (понад 20 років) був при владі - народився 20 березня 1640 року (за деякими джерелами 1639 або 1644) на хуторі Каменці (згодом Мазепинці) біля Білої Церкви , що на Київщині, в родині української шляхти. Мати - Марія Магдалина - була освіченою, сміливою і великою патріоткою України. Вона до кінця днів своїх (1707 р.) була найпершою порадницею сина-гетьмана, що свідчить про її глибокий інтелект. Останні 13 років життя вона була ігуменею Києво-Печерського жіночого монастиря. Іван ще змалку, окрім їзди верхи та володіння шаблею, пізнавав європейські науки, а згодом за настановою матері поїхав навчатися до Києво-Могилянської колегії, яку за часи свого гетьманування він перетворить в академію. Улюбленими авторами Мазепи були Цицерон, Тит Лівій, Таціт.По закінченні колегії батько Івана Мазепи Степан-Адам (досить ділова постать серед почту гетьмана Виговського) відсилає сина до двору польського короля пажем, звідкіля його як талановитого шляхтича направляють в Західну Європу для завершення навчання. Голландія, Франція, Німеччина, Італія розширили світогляд молодої людини, збагатили духовно і політично. Він досконало вивчив основи фортифікації, гарматну справу та інші науки. Стрункий, неймовірно привабливий зовні, Іван був досить освіченою людиною для свого часу: володів, окрім української, російською, польською, латинською та французькою мовами, добре знався на філософії та історії, музиці і поезії, писав вірші. З юних років і до пізньої старості Мазепа володів даром зачаровувати людей: королі і царі, вояки і козаки, навіть духовенство корилися його привабливості, не кажучи вже про жіноцтво.
Основними цілями політики Мазепи як гетьмана України були: об'єднання українських земель - Гетьманщини, Правобережної України, Запоріжжя, Слобідської України та Ханської України в складі єдиної Української держави на чолі з гетьманом, а також створення гетьманської влади як основи держави європейського типу зі збереженням системи козацького самоврядування . За час гетьманства йому вдалося вирішити цю задачу частково, об'єднавши Гетьманщину, Правобережну Україну і Запоріжжя. Гетьман Мазепа двічі ставив питання про приєднання Слобідської України перед російським царем Петром І і двічі отримував відмову.
Україна в другій половині XVII століття переживала страшні часи: турки, татари, поляки і московити нападали на її землі. Літописець тих часів Величко так змальовує цей край: «Багато міст і замків спорожніли, зруйновані ... Поля спустошені, ліси, озера та очерети вкриває мох ... На всіх дорогах біліють купи висушених людських черепів ... ». Багаті і родючі землі України стали пусткою. До того ж одна українська верхівка тягнеться до Москви, інша - до Туреччини, третя - до Польщі.

Мир між Україною та Польщею, як завжди, не був довгим. Опального Мазепу відсилають з польським військом, яке вкотре пішло війною на Україну. Але опинившись у Білій Церкві, Мазепа залишив королівське оточення і поїхав на свою батьківщину - в Мазепинці.
У той час на Україну зазіхали три могутні суперники - Польща, Росія і Туреччина. Кожна з цих держав мала в Україні свого гетьмана. Найзнаменитіший з них - Петро Дорошенко хотів об'єднати розтерзану Україну в одну державу при сприянні султана. До нього й прилучився Мазепа. Освічений, з дипломатичними здібностями, він швидко стає комендантом гетьманської гвардії, а невдовзі - почесним генеральним писарем, тобто главою дипломатичного відомства козацької держави.
Козацький «міністр закордонних справ» Правобережної України Іван Степанович Мазепа веде переговори з Лівобережним гетьманом Самойловичем, з турецьким султаном та кримським ханом, з московським царем і польським королем, навіть з французьким - Людовіком XIV. Сучасниками Мазепи були Корнель, Лафонтен, Буало, Паскаль, Ларошфуко - всі вони не могли не вплинути на світогляд майбутнього гетьмана.Ларошфуко в одній із своїх сентенцій казав: «Далекоглядна людина повинна визначити місце для кожного із своїх бажань, а потім здійснювати їх по черзі» . Керуючись цим принципом, молодий Іван Мазепа одружується з багатою вдовою, яка незабаром помирає, лишаючи йому велику спадщину. Мазепа стає одним з найбагатших поміщиків України. У його маєтках налічувалося понад 100 тисяч селян.
У 1687 році гетьманом України козацька верхівка вибирає Мазепу, коли йому вже пішов п'ятий десяток. Обрання гетьмана Лівобережної України відбулося 25 липня (4 серпня за новим стилем) на козацькій Раді в полковому селищі Коломак (нині селище в Валківському районі Харківської області). При цьому були укладені історично відомі Коломацькі статті, що обмежують права гетьмана, а посилювалась влада російського царизму в Україні. І хоча за цими статтями заборонялось обирати гетьмана і призначати козацьких старшин без дозволу царя, проте старшини одержували ряд привілеїв - непорушність володіння маєтками, надання сану дворянства та широких повноважень для боротьби з антифеодальним рухом, придушення повстань «сіроми» і т.п.
Під час виборів гетьмана Мазепи за традицією був зачитаний договір, підписаний свого часу Богданом Хмельницьким і ратифікований Москвою, де було викладено основні положення взаємин між Україною і Московщиною. Правда, цей договір був дещо перекручений і відрізнявся від оригіналу, який зберігався тільки в Москві, бо київський екземпляр згорів в Києво-Печерській лаврі за досить загадкових обставин. Як відомо, російсько-український договір 1654 року насамперед проголошував військовий союз автономії України і Росії проти Польщі. А через два роки (1656 р.) Після підписання цієї угоди росіяни з поляками підписують у Вільно сепаратне перемир'я без участі України, що означало фактично скасування російсько-українського договору. Кажуть, що Богдан Хмельницький незадовго до своєї смерті говорив про необхідність офіційного скасування договору. Але смерть гетьмана в 1657 році не дала цього зробити. А його правонаступникові, синові Юрію (недалекому і безвільному), підсунули фальшивку, яка згодом стала єдиним офіційним текстом договору, який підписували всі гетьмани.
Категорія: Видатні постаті | Додав: dima23ua
Переглядів: 1266 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 2.0/1
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: