Реформи княгині Ольги

Після смерті Ігоря його жінка Ольга залишилася з маленьким сином Святославом, якому було трохи більше десяти років. Про походження княгині розказують різне: одні кажуть, що вона із півночі Русі, інші доводять, що вона болгарка.

Літописець розповів про жорстоку помсту Ольги. Перше древлянське посольство, яке приїхало до Києва з пропозицією княгині вийти заміж за їхнього князя Мала, було закопане живцем. Наступне по­сольство древлян згоріло в мийні. Ще 5 тисяч древлян було перебито після тризни на місці вбивства Ігоря. Київські війська оточили древлянську столицю Іскоростень. Під час пожежі вигоріло все місто.

Ольга наклала тяжку данину на уцілівших жителів Іскоростеня: дві третини її мало йти на Київ, а третина — місту Вишгороду, яке належало Ользі. Княгиня зі своїм сином і військовою дружиною об'ї­хала Древлянську землю та встановила різні данини і повинності. Для упорядкування держави Ольга їздила до Новгорода, а також по Десні.

Скрізь княгиня встановлювала спеціальні пункти — погости, куди у певний час звозилася данина з підвладних племен. На погостах княжі люди здійснювали князівські розпорядження, чинили суд. Навіть у часи літописця, який жив в кінці XI ст. — на початку XII ст., ще існували встановлені Ольгою погости.

За наказом Ольги було зроблено знаки на деревах, стовпах і каменях, що свідчили про княжу власність на землю та мисливські угіддя.