У 968 р. на чолі 60-тисячного війська Святослав рушив у Болгарію. Він розгромив болгар і захопив 80 міст по Дунаю. Візантій­ський уряд був надзвичайно стурбований зміцненням позицій Русі, тому підбурив печенігів до нападу на Київ.

Святослав разом з військовою дружиною повернувся у При­дніпров'я й прогнав кочівників. Для зміцнення своєї влади Святослав посадив на київський стіл (престол), на час своїх походів, старшого сина Ярополка, древлянську землю віддав іншому синові — Олегові, а в Новгород послав Володимира.

В 969 р. Святослав повів свої війська на Константинополь. Назустріч вийшла велика армія візантійського імператора, тому Святослав відійшов у Болгарію.

Навесні 971 р. візантійці зібрали нові війська й пішли на русичів. Вони взяли в облогу загони Святослава в Доростолі. Відбулася велика битва, у якій загинуло 16 тисяч воїнів. Візантійський імператор прийняв пропозицію Святослава про укладення миру.

На зворотньому шляху, біля дніпровських порогів, весною 972 р. на князівську дружину несподівано напали печеніги. Святославав загинув. За переказами, печенізький хан наказав окувати череп князя золотом і зробити з нього чашу.